Питання мучать споконвічні: «Хто ми? Де ми?»

Та відповідей не знайдемо ні

В строкатих вибриках столичної нудьгеми,

Ні у стовідсотковій пігульні.

Вони нам кажуть: «Ви — вар'яти, без вар'янтів!

Не в моді ваш продуманий баланс!»

І знов димове покоління кверулянтів

Рушає у заїзд Халтур-де-Франс.

Хтось потичинив так, що видно лиш макітру,

А хтось верлібреде, не поспіша.

Та вірю я — крізь шум коліс, кректань і вітру

Проб'ється голос справжнього вірша.

Хай, подолавши демагографічну кризу,

Лунає він від серця до країв:

І полонинами в полоні полонізмів,

І сурогатним суржиком степів!

// 01.08.2023

=> На головну